Розглянуто питання витоків українського мистецтва з часів Трипілля, Київської Русі, розвиток його в різних регіонах післямонгольського періоду, коли Україна опинилась під владою чужих країн. Досліджено провідні види мистецтва, які, пройшовши свій шлях боротьби за визнання в класичній європейській мистецькій системі освіти, культури, науки, утворюють нині якість, яка за умов Незалежної України і називається "українське мистецтво", що гідно займає своє місце у світовій культурі.

Дослідження показали, що відштовхуючись від теорії та методології модульно-розвивального підручника як інструмента полідіалогічної і полісмислової освітньої взаємодії, не лише психодидактично обгрунтовують інноваційний навчально-книжковий комплекс у взаємодоповненні названого підручника, навчального посібника, дисциплінарного тезауруса та освітньої програм и самореалізації особистості студента, а й пропонують інтегральну модель поетапного створення навчальних книг нового покоління для сучасного ВНЗ. Пдкреслено, що вказаний комплекс є об'єктом як спрямованого пізнання, так і наукового проектування та новаторського конструювання, якій підлягає комплексній експертизі якості та експериментальному вивченню на предмет ефективності застосування кожного компонента і системи навчальних засобів у цілому. Висвітлено миследіяльнісну технологію психологічно доцільної побудови його змісту та структури як сукупності складових, параметрів, показників та індикаторів, що повністю враховують вікові закономірності та індивідуальні особливості психодуховного розвитку та особистісно-професійного зростання кожного студента.

Очерчено категориально-понятийное поле предметной теоретизации проблематики психологического проектирования УКК, определено их место в системе средств обучения и освещены основные структурные компоненты, которые сгруппированы в соответствии с субъект-объектным критерием в два блока (программно-методический и смысловой модули). Исходя из современных парадигмальных основ, размежёваны смысловые концентры исследования инновационного УКК и обоснованы основные группы его функций.

Обгрунтовано структурно-функціональну модель психологічно ефективного навчально-книжкового комплексу (НКК) як складного психодидактичного інструменту суб’єктів освітньої взаємодії. На новітніх концептуальних засадах модульно-розвивальної системи навчання окреслено основні періоди та етапи технології проектування зазначеного комплексу. Запропоновано та розкрито сутнісний зміст системи психологічних принципів і нормативних вимог до наукового проектування його компонентів, а також розмежовано параметри та критерії оцінювання останніх. Створено й апробовано психодіагностичну методику, котра дає змогу виявити рівень зреалізування студентами власного психологічного потенціалу (психічних процесів, станів, властивостей та тенденцій) унаслідок їх взаємодії з навчальною літературою. Доведено значно вищий розвитковий ресурс та психологічну ефективність застосування інноваційних НКК порівнянні з традиційними навчальними книгами.

Проаналізовано процес інформатизації суспільства, який визначається своєю глобальністю, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності у галузі суспільного виробництва є збір, нагромадження, продукування, обробка, зберігання, передача та використання інформації, здійснювані на базі сучасних засобів мікропроцесорної та обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Зазначено щодо методів впровадження новітніх технологій документування у діяльності міських виконавчих органів.

Розглянуто стан, нормативне забезпечення та окремі проблеми документаційного забезпечення діяльності органів державного управління та самоврядування в Україні. Сформульовано окремі пропозиції щодо вдосконалення змісту документів шляхом активнішого впровадження електронного документообігу.

Розглянуто стан, нормативне забезпечення та окремі проблеми документаційного забезпечення діяльності органів державного управління та самоврядування в Україні. Сформульовано окремі пропозиції щодо вдосконалення змісту документів шляхом більш активного впровадження електронного документообігу.

Розглянуто з міждисциплінарних позицій системно висвітлені актуальні питання програмного розвитку та рефлексивного конструювання методології і психології гуманітарного пізнання. У першому інтелектуальному вимірі тривалих пошуків здійснено посферне обгрунтування методології як науки про форми, методи, засоби й інструменти компетентної миследіяльності та професійного методологування і як вчинкового задіяння найпродуктивнішого свідомісного каналу постановки і розв’язання різноманітних проблем, а саме архітектоніки парадигмальних досліджень, ресурсів циклічно-вчинкового підходу, онтологічного базису і гносеологічних горизонтів психологічного осягнення дійсності, способів узмістовлення теорії розвитку професійних творчих здібностей, засобів ціннісно-орієнтаційного збагачення вчинкової буттєвості особистості, у другому - реалізовано похідні наукові проекти методологічно досконалого упрозорення дослідницьких зразків найскладніших психологічних упредметнень: ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта за умови невизначеності, стратегій взаємодоповнення особистісної адаптованості та економічної поведінки людини у межах психокультури, рефлексії як здатності, стану, процесу, властивості й водночас особистісної рефлективності, покомпонентної структурно-функціональної організованості персональної толерантності, модульно-розвивального навчального комплексу як інструменту освітньої взаємодії.

З позицій фундаментальних засад сучасної психології, соціології та правової практики розкрито сутнісний зміст, завдання, функції та напрямки психології професійної діяльності особистості, актуалізуються питання щодо передумов, зовнішніх і внутрішніх спонук самореалізації фахівця. Висвітлено різнобічні аспекти та етапи його становлення у сучасному суспільстві. Послідовно зреалізовано принцип історичного й суспільно зумовленого поступу-розвитку інституту професій, аналізуються детермінанти трансформації старих і зародження нових форм долучення особистості до трудової діяльності. Увагу зосереджено на практичних аспектах психологічного супроводу професійного становлення фахівця, презентації сучасних технологій командотворення, управління часом, побудови кар’ери й розвитку лідерських властивостей особистості, й водночас на компетентностях щодо залучення правових механізмів врегулювання потенційних конфліктних ситуацій.